На зустрічі в торгово-промисловій палаті з першим секретарем посольства республіки Беларусь в Україні Воронко Вірою Володимирівною досягнуто попередньої домовленості про поширення і розмноження білоруських сортів картоплі в СГТзОВ "Родючість-агро".
Директор СГТзОВ «Родючість-агро» Володимир Шегедин (на фото) із Торчина Луцького району здобув два фахи — хіміка та юриста, що допомагають йому в роботі. Але має і кілька досить незвичних захоплень, завдяки яким у буденних речах бачить красу... Хобі Володимира Йосиповича — колекціонування приладдя для куріння. Вже має їх зо два десятки. Першу люльку подарували йому ще в студентські роки. Вже тоді він носив козацькі вуса. Коли один із його товаришів дізнався, що пан Володимир іноді попихкує димом, подарував картину, де зображений Тарас Бульба, з рук якого падає люлька. Це було ще на початках захоплення живописом. А перше полотно отримав у 1993 році як весільний дарунок. Згодом придбав два у свого земляка – художника Миколи Гладуна. Тепер чимало мистецьких творів прикрашають його оселю.
"Внаслідок втрати споживачів у Криму і на частині території Донбасу товарний ринок картоплі скоротиться принаймні на півмільйона тонн", — прогнозує Олександр Синенко, фермер і президент Української асоціації виробників картоплі, яка об'єднує кілька десятків середніх і великих господарств. Це значний спад, оскільки товарний ринок картоплі в Україні торік оцінювався у 3,5 млн т. А тут ще й сезонний вересневий викид надлишків своєї продукції на ринок городниками, які завжди продавали картоплю за "скільки дадуть", поспішаючи все збути до зими. Раніше у вересні-жовтні в Криму й на Донбасі велася інтенсивна заготівля картоплі на зиму, що підтримувала ринок. Нинішнього року робити запаси виявилося нікому, бо в інших областях торгівля завжди йшла "з коліс". Деякі господарства середнього розміру, в яких площа під картоплею вимірюється не сотнями, а десятками гектарів, намагаються знайти свою нішу. "Оскільки продовольча картопля у вересні в нас ішла всього по 1,4—1,6 грн/кг, я надалі буду концентруватися на насіннєвій, яка продається по 4 грн/кг", — каже Володимир Шегедин, директор СГТзОВ "Родючість-агро" з смт Торчин на Волині, де нинішнього року засадили картоплею 60 га.
Український аграрний сектор є одним з найперспективніших, якщо говорити про обрання плацдарму для економічного зростання й розвитку країни. Звісно, ефективне примноження в будь-якій галузі неможливе без надійного контролю та убезпечення від втрат, зокрема кримінального штибу. Колективна ментальність змінюється повільно, і те, як люди призвичаїлися працювати та виживати колись у радянських колгоспах (не вкрадеш – не проживеш), а потім і в реаліях відродження сільського середнього класу, фермерства, не є прийнятним у сучасному світі. Потрібно вчити наших земляків інакше, поважніше ставитися до чужої власності. Адже вижити, тим паче достойно і добре заробити, можна лише користуючись плодами власної важкої праці. І поки українці відроджують у собі господаря, знову навчаються ґаздувати так, як пращури, дехто за старою звичкою їздить по кукурудзу й буряки до «дядькового поля». Займаємося картоплею й плануємо надалі обрати напрям овочівництва. Уже й овочесховище, якого на Волині не було, спорудили. За нашим насінням німецьких і голландських сортів приїздять із усієї країни, – розповідає керівник СГТзОВ «Родючість-агро» Володимир Шегедин. – На жаль, ще чимало люду не вважає за гріх щось «узяти» на чужому полі. А те, що це вже не колгосп, а приватна нива, не всі усвідомили. Якби кукурудзу чи картоплю брали по совісті, можна було б змиритися, та коли тягнуть мішками, причепами, мимоволі замислюєшся, як убезпечитися від таких співгромадян. Тому вже кілька років співпрацюємо із ДСО. Ми складаємо гнучкий графік охоронних заходів. Приміром, коли саджаємо чи копаємо клубні, нам на один час потрібна послуга, коли бульба росте, її треба по-іншому вартувати. А на насіннєвих ділянках і поготів потрібна посилена охорона. І на всі ці забаганки ми отримували однозначне «так». Доки люди не знали, що нас пильнують зовсім не старі діди з палицями, то зарилися на врожай, але варто було провести кілька затримань, як земляки почали виправляти помилки в поведінці. Тут наряди міліції працюють на патрульному авто, укомплектованому всім необхідним для виконання своєрідного «рейнджерського» завдання, навіть приладом нічного бачення. Здійснюють об’їзди, влаштовують секрети задля кінцевого результату – збереження врожаю. Це допомагає навести й внутрішній лад серед працівників підприємства. Були в пана Шегедина такі неприємні моменти, коли довелося вираховувати «липкоруких». – Побачивши ефективність державного охоронного захисту, ми розглядаємо ідею вирощування вартісних культур, що вимагають значних капіталовкладень і пильних очей варти, – на завершення зауважив керівник ТОВ. – Я й надалі дотримуватимуся перевіреної народної мудрості: «Врожай не той, що в полі, а той, що в коморі». До того ж і комору треба берегти.
Володимир Шегедин із Луцького р-ну знає, як із одного кіло «свинячої» бульби зібрати 10 кг товарної картоплі. Коли 2001 р. товариство «Родючість-Агро» тільки вийшло на аграрний ринок, то займалося і ріпаком, і зерновими. Словом – усім потрошки. Але брак земель (товариство орендувало в с. Буяни 230 га) змусило взятися за таку культуру, яка є більш працевмісткою, але й зиск приносить солідніший. Тож хоч як дивно це звучить, зупинилися на картоплі.
