На складах волинської фермерки Наталії Шегедин понад 70 сортів картоплі. Цьогоріч вона випробовуватиме ще 11 нових сортів. У цьому господарстві роблять ставку на якісний посадковий матеріал. Тож і урожаї гарні при відносно не великих площах. Навесні планують засадити картоплею як завжди - 5 гектарів, каже Наталія Шегедин. Хоча її чоловік в ЗСУ і поратися з оцим всім жінці доводиться самотужки.
Хто цього року посадив картоплю – не прогадав. Після двох важких сезонів, коли бульба не була у фінансових «фаворитах», ціна на неї нарешті стала окупною. Тож багато господарів задумуються над тим, як знову її садити більше. Але є справжні ентузіасти своєї справи, які не зраджують картопельці, не зважаючи на ціну. Маємо на увазі фермерське господарство «Шегедин» у Луцькому районі, яке має статус насіннєвого і спеціалізується на вирощенні сортової картоплі більше десяти років.
Закордонна картопля дешевша, ніж своя. Найулюбленіший овоч українців
картопля цього року стала дуже дорогою. Нині бульбу на ринках Луцька
продають щонайменше по 20 гривень за кілограм. Продавці кажуть, що
це ще не межа. Оптовикам же стало вигідно через дорожнечу завозити
сотні тонн картоплі з Польщі, а також із Литви та Латвії. Торік у
цей час на найбільшому оптовому ринку західної України, львівському
Шуварі, картоплю продавали за 4 гривні, а нині ж – за 17-18. Чому
ціни такі космічні – запитали у керівника фермерського господарства
із Луцького району Володимира Шегедина. – Тут немає нічого
дивного, – каже Володимир Йосипович.
– Останні два роки вартість бульби була надзвичайно низькою. Вона
нікому не була потрібна, навіть на ЗСУ не завжди брали. У деякі
волинські села навіть машини купців не заїжджали. У кращому випадку
її згодовували худобі. А було й таке, що причепами викидали. А
картопля – овоч трудомісткий та дорогий у вирощуванні. Тож торік її
посадили дуже мало. В основному тільки для себе. Наприклад, зазвичай
я садив 10 гектарів, а торік тільки 5. Звідси і ціна.
Картопля завжди допомагала українцям пережити складні часи. Старші люди говорили: «Коли є бульба в погребі, то голоду не буде». Недарма цей овоч називають «другим хлібом». Про це треба пам’ятати особливо під час війни. Дбайливі господарі вже сьогодні думають, які сорти цієї весни висаджуватимуть і чим їх удобрюватимуть.
Наприкінці серпня фермерське господарство «Шегедин» уже багато літ поспіль біля Торчина Луцького району проводить День поля. Цього року через війну він особливий. Як сказав директор Володимир Шегедин, зараз не час святкувати, хоч і привід у них є. Тут воліють за краще переказати гроші на ЗСУ. На поля Шегедина приїжджали тільки партнери, з якими закладали досліди, щоб обговорити результати. Це представники компаній «Укравіт», «БТУ-центру» і «Азотеру».
Земля просить тепла. Ще трішки, і закипить на ній робота: вийдуть у поля і люди, і техніка. Бо час думати про наступний врожай. Подорожчало пальне, зросла вартість мінеральних добрив, посівного матеріалу… Селяни сушать голову: на чому ж можна зекономити, щоб виростити гарну продукцію економно, без втрат?
У середу, 18 серпня, відбувся День поля у фермерському господарстві «Шегедин», яке спеціалізується на вирощуванні картоплі. Фермер Володимир Шегедин вирощує насіннєву картоплю понад 10 років. Нині вона займає 9 гектарів площ у селищі Торчин і селі Усичі Луцького району. Вирощує господарство 73 сорти картоплі. Цей захід уже традиційний для засновника фермерського господарства, він відбувся на ланах водинадцяте. На нього з’їхалися картоплярі із різних господарств Західної України і представники фірм-виробників засобів захисту рослин, які використовує фермер.
Кожне крупне фермерське господарство з особливою гордістю проводить власне свято врожаю. Бо не боїться поділитися своїм успіхом і навчити інших отримувати гарні здобутки, підказати, порадити щось з досвіду чи запропонувати свою допомогу. Таким є волинське господарство ФГ «Шегедин». Днями тут організували День поля.